
ЩО ТАКЕ КІБЕРБУЛІНГ?
Кібербулінг, або булінг в Інтернеті – це умисне цькування людиною або групою людей певної особи у Інтернет-простірі, як правило, протягом тривалого часу.
Мета кібербулінгу різниться в залежності від його форми, однак в будь-якому випадку вона пов’язана із завданням шкоди іншій людині – у першу чергу, психологічної, однак шкода може бути й матеріальною або фізичною, якщо насильство з онлайн-середовища перейде у реальну площину.Кібербулінг може проявлятися у наступних формах:҂ Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні повідомлень, постійні образливі коментарі на сторінці жертви).҂ Наклеп (англ. denigration) – розповсюдження принизливої/образливої неправдивої інформації про людину. Це можуть бути текстові повідомлення, фото, меми тощо.҂Публічне розголошення особистої інформації (англ. Outing and trickery) – поширення особистої інформації, наприклад, інтимних фотографій, фінансового стану, хобі тощо з метою образити або шантажувати.👇🏼҂ Самозванство (англ. impersonation) – це ситуації, коли одна людина видає себе за іншу, використовуючи пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію.
! ДО УВАГИ!Такі дії можуть бути результатом фішингових атак. Це спроба отримати доступ до твоєї інформації шляхом обману. Наприклад, за допомогою повідомлення, яке викликає довіру. Нічого не підозрюючи, ти можеш ввести інформацію, яка допоможе отримати доступ до твоїх акаунтів. Також «самозванець» може створити ідентичний профіль бажаної сторінки та видавати себе іншого/іншу.
҂ Хепі-слепінг (англ. happy slapping) – насильство заради розваги, наприклад, до такого виду насильства належать ситуації, коли хтось знімає на камеру телефона насильство, що коїться в реалії, для подальшого розповсюдження в Інтернет-мережі.҂ Онлайн-грумінг – це побудова дорослим/групою дорослих осіб довірливих стосунків з майбутньою жертвою з метою отримання її інтимних фото/відео. Зазвичай злочинці реєструються в соціальних мережах під виглядом молодих людей, адаптуючи свою сторінку під уподобання обраної жертви, чи налагоджують контакт в онлайн-іграх.

*ЩО РОБИТИ, ЩОБ ЗМЕНШИТИ РИЗИК КІБЕРБУЛІНГУ?*Контролюй поширення своєї особистої інформації та налаштуй приватність у власних акаунтахПередусім, необхідно розібратися із поняттям «особиста інформація».
*Особиста інформація* – _це інформація, яка ідентифікує конкретну особу._
_Наприклад, до такої інформації належить:_҂ ім’я та прізвище;҂ вік;҂ адреса вулиці, дому чи навчального закладу;҂ номери телефонів;҂ інші медичні, фінансові чи особисті дані;҂ електронна адреса тощо.
Твоя сторінка у соціальних мережах має бути закрита та містити мінімум особистої інформації та бути відкритою лише для тих безпечних однолітків та дорослих, яких ти знаєш у реальному житті.
*! ПАМ’ЯТАЙ!*Вся інформація про тебе, фотографії, листування чи переписки у будь-який час можуть опинитися у руках зловмисників.Отож,҂ переглянь та налаштуй приватність своїх акаунтів у соціальних мережах;҂ захисти свою інформацію надійним паролем та час від часу змінюй його;
҂ залиш відмітку геолокації на телефоні та інших гаджетах вимкненою (ввімкнена геолокація може підказати зловмисникам, де ти проживаєш, твій навчальний заклад тощо);҂ вказуй мінімум особистої інформації про себе, батьків та інших близьких людей.
Перевіряй все, що надсилаєш знайомим і незнайомим людям, та публікуєш в Інтернеті, за допомогою запитання-тесту «Білборд»
1. Уяви собі великий білборд, який розташований посеред вулиці району/у центрі міста/біля навчального закладу.2. Уяви, що інформація, яку ти хочеш запостити/написати, буде розміщена на ньому.3. Якщо не проти, що її побачать усі, то спокійно можна постити, а якщо стає незатишно – ще раз критично оціни її.
! ПАМ’ЯТАЙ!Щойно хтось відправив якусь фотографію через мобільний телефон чи інший гаджет, вона більше не належить конкретній людині – ця інформація у власності мережі Інтернет, ніхто не знає, як її можуть використати і як це відіб’ється на репутації людини. З повідомлення, яке надіслане, а потім видалене, могли зробити скріншот (сфотографувати), а фото зберегти на інший носій. Навіть якщо ти впевнений (-а) у тому, кому надсилаєш щось особисте, інтимне чи компрометуюче – цифровий слід залишиться назавжди.
! ЦИФРОВИЙ СЛІДУсе, що залишається у пам’яті мережі: відкриття акаунтів, створення паролів, відвідування певних сайтів, лайки, коментарі, покупки тощо.
Отож,перед тим, як поділитися особистою інформацією, добре подумай, що ти хочеш завантажити, та з ким цим поділитися!Додавай у «друзі» тільки реально знайомих безпечних людейСпілкування з незнайомими людьми у чатах та на форумах може бути небезпечним. Рівень небезпеки зростає, коли незнайомець просить поділитися з ним особистою інформацією або ж інтимними фото. Будь обачним (-ою) і в жодному випадку не роби цього, адже потім інформація або фото можуть стати предметами шантажу, що може перерости у погрози та вимогу очної зустрічі.Критично стався до інформації, розміщеної в Інтернеті, та перевіряй її за допомогою декількох джерел.
.jpg)
Всеукраїнська програма ментального здоров’я �Ти як?�
У межах кампанії створено спеціальну сторінку: http://howareu.com (howareu_program), де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я – своє та людей поруч.
Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна також на сторінках у соціальних мережах: Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program
Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program
YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program
Twitter – https://twitter.com/howareuprogram
Telegram – https://t.me/howareu_program
TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program
Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3
NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb Всеукраїнська програма ментального здоров’я �Ти як?�, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості. Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного.
Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program
YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program
Twitter – https://twitter.com/howareuprogram
Telegram – https://t.me/howareu_program
TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program
Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3
NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb Всеукраїнська програма ментального здоров’я �Ти як?�, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили.
Є питання: куди звернутися за безкоштовною психологічною допомогою
Останні дні ми перебуваємо в стресі та тривозі як ніколи раніше. Якщо ви не можете подолати ці відчуття самостійно, зверніться до психотерапевтів, які продовжують працювати.
Зібрали платформи, де надають допомогу безкоштовно.
Центр «Інтеграція»
Контакти: 067 594 9446, 095 913 6941
Психотерапевти цього центру мають досвід роботи з людьми, які жили в зоні бойових дій і/або потерпали від подій, які травмували психіку. Вони надають допомогу людям із посттравматичним стресовим розладом, депресією й іншими розладами. До центру можуть звернутися як діти, так і дорослі.
Lifeline Ukraine
Контакти: 7333
Гаряча лінія Lifeline Ukraine працює для запобігання самогубств й підтримки психічного здоров’я. Консультанти працюють 24/7 і навіть за великої кількості дзвінків намагаються відповідати оперативно. Ви можете говорити про тривогу та будь-що, що лякає.
Національна психологічна асоціація
Команда національної психологічної асоціації організовувала безкоштовну психологічну допомогу для громадян України. Для того, щоб з вами зв’язалися спецалісти, треба заповнити гугл-форму.
«Разом»
Тут можна обрати фахівчиню та зв’язатися з нею для вирішення будь-яких проблем. В описі профілю є теми запитів, на яких знається спеціаліста та посилання на її контактні дані.
«Розкажи мені»
Для зв’язку з психологом треба заповнити анкету та чекати на дзвінок. Зараз платформа може бути перенавантежною, тому доведеться чекати довше.
Telegram-бот «Друг»
@friend_first_aid_bo
Бот першої психологічної допомоги з алгоритмом дій у травматичній ситуації. Тут є поради щодо того, як уберегти ментальне здоров’я в стресовій ситуації.
Телефон довіри Київського міського психоневрологічного диспансеру №5
Контакти: 044 456 17 02, 044 456 17 25
Консультації на гарячій лінії надають цілодобово й за необхідності можуть направити до лікаря.
Teenergizer
Психологи-консультанти надають психологічну допомогу текстово. Для цього треба зайти на сайт і залишити повідомлення у відповідному вікні. Зазвичай платформа працює для підлітків, однак зараз відповідають усім.
Що робити, коли особистий ресурс на нулі?
"Доброта і любов по відношенню до дітей - єдині інвестиції, які завжди виправдовують себе".
- Генрі Девід Торо
з Обійняти слона (переклад - Анна Кожара)
"Активності з дітьми в укритті".pdf.
Діти з інвалідністю в онлайн просторі: памʼятка для педагогічних працівників
Шкідливий контент: як батькам протидіяти його впливу на дитину
stop-sexting.in.ua/shkidlyvyj-kontent-yak-batkam-protydiyaty-jogo-vplyvu-na-dytynu-2/
Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном
1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія, Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні, Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.
2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua; телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine
3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112 (для країн Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Грецька Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.)
Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225 або 116 111.
2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).
3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).
4. Youtube.com/Stop Sexting Ukraine.
5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина» (https://www.instagram.com/flg_ua/).
6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).
7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в Україні)(http://jurfem.com.ua/en/home-page-2/).
8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному» або з психологом безкоштовно і конфіденційно (https://teenergizer.org/consultations).
9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45 (далі обрати «3»).
Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.
2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками (https://secrets.1plus1.ua/).
6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.
7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0 800 505 085.
10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.
12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.
13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/).
14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).
15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727.
16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).
17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.
18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).
19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).
21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444.
22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).
23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-itseems-to-me/).
25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).
26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).
27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).
28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).
29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).
31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).
32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» (https://rozirvykolo.org/mental-support/).
33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).
34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).
35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).