З великою шаною згадуємо сьогодні історію школи №3.

Будівництво її розпочалося в 1951 році. Жителі мікрорайону пройнялися бажанням мати школу. Роботи велися активно, тому вже в лютому 1952 року головний навчальний корпус був зданий в експлуатацію. Школа підпорядковувалась відділу учбових закладів Південно-Західної залізниці під №35, а пізніше - під №67. З 1960 року - це СШ №3. Першим директором навчального закладу був Безверхов Микола Григорович, який керував колективом з  1952 по 1963 роки.

П'ятдесяті роки - важкі, бурхливі, непередбачувані, роки досягнень і перемог. 1955 рік. Силами учнів та їх батьків будується майстерня. У школі існує дослідницька ділянка, кролеферма. В 1958 році школа знову стає учасником ВДНГ за розведення тутового шовкопряду. У 1958 році в навчальному закладі створено духовий оркестр, солістами якого були Ярмоленко Анатолій Іванович та Гвелесіані Олександр Георгійович.

Шістдесяті роки. У 1963-1966 рр. школу очолювали Драмарецький Анатолій Кузьмич, Ткачук Ернест Петрович. З 1966 по 1973 р. директором навчального закладу був Дацько Василь Андрійович - ветеран Великої Вітчизняної війни. Саме у ці роки розпочинаются плідні шефські зв'язки з колективом вагонного депо  (нач. депо Герой Радянського Союзу Скляров І. В.), які до сьогодні є міцними.

Сімдесяті роки. З 1973 по 1990рр. очолював колектив Бохонко Іван Сергійович. У цей час навчальний заклад стає одним з найкращих у Козятинському районі. Дружними є шефські зв'язки з колективом швейної фабрики. Ці зв'язки стали настільки міцними, що й сьогодні ми відчуваємо підтримку колективу швейної фабрики.

Не менш славними були й дев'яності.

З 1990 р. по 1995 р. на чолі школи стає Савицький Юрий Станіславович - толерантний, доброзичливий, виважений керівник, щира та чуйна людина. Його поважали як вчителі, так і учні, бо працювати із ним завжди було приємно та цікаво.

На заміну йому приходить Лівшиць Ігор Йосипович - знана в місті людина,  справжній друг дітей, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, якого любили і якому довіряли. Під час його керівництва (1995-2004 рр.) в школі пріоритетною стає виховна робота, під контроль берется екологічний напрямок.

У 2002 р. школярі обстежують водойму "Медведівка", проводять екологічну експедцію (місто Козятин - селище Залізничне - території, що прилягають до них), знімають відеофільм, завдяки чому й стали переможцями Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел".

З 2004 р. школою керує вмілий фахівець, чудова людина Лисюк Ліана Олексіївна. Саме в цей час на базі навчального закладу працює для дівчат школа вихідного дня - "Школа культури, вишуканості, краси". Учениці з задоволенням навчаются хореографії, писанкарству, квілінгу, мистецтву спілкування.

Кажуть, що 65 для істроії - невеликий час. Це можна сказати й про школу, яка в своє 65-річчя розквітла, змінила зовнішній, та й внутрішній вигляд. Зроблено багато. І це лише початок.

Завдячуємо директорові школи Коліснику Миколі Васильовичу - дбайливому господареві, мудрому керівникові, який очолив колектив у 2013 році. Енергійний, Завзятий, він відразу влився в колектив і став його душею. Миколу Васильовича люблять діти, поважають колеги, бо має багато планів та гарних їдей на майбутнє. І віримо, шо завдяки своїй наполегливості наш директор втілить плани в життя.

     

              Гімн школи                                                                  Герб школи

 

 

Рідна школа – духовна криниця,
Де черпаємо вміння й знання.
Вогник радості в душах іскриться,
Поспішаєм до тебе щодня.
            Приспів
Третя школа, ми твоє знамено
По життю успішно пронесем.
Своє місце у світі знайдемо,
І ніколи тебе не підведем.
Рік за роком упевненим кроком
Ми ступаєм по рідній землі.
За добро, за підтримку й науку,
Третя школо, спасибі тобі.
            Приспів
Ти, мов сонцем осяяна днина,
Що торує нам шлях в майбуття.
За наймення високе – Людина –
Третій школі вклоняюся я.
             Приспів 

 

                                                                             

 

                                                      Кредо

       Вся гордість школи в учнях, у зростанні посіяних в їх душах зерен.

    "Школа славна не числом, а славою своїх учнів" (М.І. Пирогов)

 

 

 

 

Сохранить

Сохранить

Сохранить