(2).jpg)
З великою шаною згадуємо сьогодні історію школи №3.
Будівництво її розпочалося в 1951 році. Жителі мікрорайону пройнялися бажанням мати школу. Роботи велися активно, тому вже в лютому 1952 року головний навчальний корпус був зданий в експлуатацію. Школа підпорядковувалась відділу учбових закладів Південно-Західної залізниці під №35, а пізніше - під №67. З 1960 року - це СШ №3. Першим директором навчального закладу був Безверхов Микола Григорович, який керував колективом з 1952 по 1963 роки.
П'ятдесяті роки - важкі, бурхливі, непередбачувані, роки досягнень і перемог. 1955 рік. Силами учнів та їх батьків будується майстерня. У школі існує дослідницька ділянка, кролеферма. В 1958 році школа знову стає учасником ВДНГ за розведення тутового шовкопряду. У 1958 році в навчальному закладі створено духовий оркестр, солістами якого були Ярмоленко Анатолій Іванович та Гвелесіані Олександр Георгійович.
Шістдесяті роки. У 1963-1966 рр. школу очолювали Драмарецький Анатолій Кузьмич, Ткачук Ернест Петрович. З 1966 по 1973 р. директором навчального закладу був Дацько Василь Андрійович - ветеран Великої Вітчизняної війни. Саме у ці роки розпочинаются плідні шефські зв'язки з колективом вагонного депо (нач. депо Герой Радянського Союзу Скляров І. В.), які до сьогодні є міцними.
Сімдесяті роки. З 1973 по 1990рр. очолював колектив Бохонко Іван Сергійович. У цей час навчальний заклад стає одним з найкращих у Козятинському районі. Дружними є шефські зв'язки з колективом швейної фабрики. Ці зв'язки стали настільки міцними, що й сьогодні ми відчуваємо підтримку колективу швейної фабрики.
Не менш славними були й дев'яності.
З 1990 р. по 1995 р. на чолі школи стає Савицький Юрий Станіславович - толерантний, доброзичливий, виважений керівник, щира та чуйна людина. Його поважали як вчителі, так і учні, бо працювати із ним завжди було приємно та цікаво.
На заміну йому приходить Лівшиць Ігор Йосипович - знана в місті людина, справжній друг дітей, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, якого любили і якому довіряли. Під час його керівництва (1995-2004 рр.) в школі пріоритетною стає виховна робота, під контроль берется екологічний напрямок.
У 2002 р. школярі обстежують водойму "Медведівка", проводять екологічну експедцію (місто Козятин - селище Залізничне - території, що прилягають до них), знімають відеофільм, завдяки чому й стали переможцями Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел".
З 2004 р. школою керує вмілий фахівець, чудова людина Лисюк Ліана Олексіївна. Саме в цей час на базі навчального закладу працює для дівчат школа вихідного дня - "Школа культури, вишуканості, краси". Учениці з задоволенням навчаются хореографії, писанкарству, квілінгу, мистецтву спілкування.
З 2013 по 2021 рік школу очолював Колісник Микола Васильович – дбайливий господар. Миколу Васильовича любили діти, поважали колеги, оскільки він втілив багато гарних ідей у життя.
З 2021 року заклад освіти очолює Ольхом’як Анна Олегівна, яка виросла в рідних стінах школи і плекає її традиції. Вона енергійна, новаторська та глибоко віддана закладу освіти. Анна Олегівна ініціювала сучасний ремонт ліцею, який спрямований на створення комфортного та безпечного середовища для освітнього процесу. Зараз ліцей має надійне укриття, сучасні класи, оснащені інтерактивними панелями та мультимедійним обладнанням. Особлива увага приділяється енергозберігаючому освітленню, що знижує витрати на електроенергію та створює приємну атмосферу для навчання. У санітарному вузлі провели капітальний ремонт: встановили нову сантехніку, сенсорні крани, які допомагають зекономити воду, а також забезпечити належний рівень гігієни та комфорту для учнів і вчителів.
Кажуть, що 70 для істроії - невеликий час. Це можна сказати й про школу, яка в своє 65-річчя розквітла, змінила зовнішній, та й внутрішній вигляд. Зроблено багато. І це лише початок.
Гімн школи Герб школи
Рідна школа – духовна криниця,
Де черпаємо вміння й знання.
Вогник радості в душах іскриться,
Поспішаєм до тебе щодня.
Приспів
Третя школа, ми твоє знамено
По життю успішно пронесем.
Своє місце у світі знайдемо,
І ніколи тебе не підведем.
Рік за роком упевненим кроком
Ми ступаєм по рідній землі.
За добро, за підтримку й науку,
Третя школо, спасибі тобі.
Приспів
Ти, мов сонцем осяяна днина,
Що торує нам шлях в майбуття.
За наймення високе – Людина –
Третій школі вклоняюся я.
Приспів